Размер: 100 х 100 см.
Цвет: белый, голубой.
Поле для персонализации: шильд или4452 рубРаздел: Не можете найти свой мобильный? Все потому, что у него нет своего постоянного места! Эта стильная подставка вмиг решает вопрос бережного462 рубРаздел: З цим пов язане притаманне флософ Сковороди акцентування рол серця як осереддя душевного життя людини. Флософя серця, яка дна вру розум, беручи початок у флософ отцв церкви, стотною мрою вдбилася в стор укрансько думки у вченн Сковороди. На думку Сковороди, серце осереддям людського у людин, воно органом самопзнання тю силою, що проводить людину шляхом самовдосконалення. Основними положеннями флософсько системи Сковороди вчення про дв натури та три свти. З погляду головно проблеми флософ Сковороди, якою проблема людського щастя, це вчення конкретизу розумння шляху до досягнення ц мети. Вихдним для нього погляд на свт, що складаться з двох натур. Весь мр, - пише вн в далоз Нарксс , - состоит издвух натур: одна видимая, другая невидима. Видима называется тварь, а невидима Бог. Ся невидимая натура или Бог, всю тварь проницает и содержит; вездъ и всегда был, есть и будет . В основу такого погляду, започаткованного в античнй традиц, зокрема, в флософ Платона, покладено антитетичне розумння дйсного буття як дност протилежностей. ¶дея про двонатурнсть свту проходить червоною ниткою через вс флософськ прац мислителя. У цьому розумнн сенс самопзнання поляга в осягненн стини, згдно з якою все в свт складаться з двох протилежних натур: видимо невидимо, зовншньо внутршньо, тлесно духовно. Значення цих двох натур неоднакове. Основою всх речей Бог. Бог мислиться як безпочаткове начало свту. Бог, з погляду Сковороди, явля собою дух, космчний розум, добро красу. Поняттям, протилежним за свом змстом поняттю Бог, виступа видима натура, або тварь. Це видимсть, внъшность , наружность речей. Вона минуща, а тому не може бути стинною, бо истина въчным своим пребыванем совсъм противна непостоянному веществу . Разом з тим, не обмежуючись протиставленням двох натур, Сковорода постйно пдкреслював х невд мний зв язок. Невидима натура визнача сутнсть всього сущого сну лише у видимй натур. Натура видима мовби тнню, що невд мно пов язана з тим, вдбиттям чого вона . ¶ оскльки невидима духовна натура не ма обмежень, ан в простор, ан в час, оскльки вчною й тнь матеря. ¶снуючи в одному сутому, невидима видима натури перебувають у постйнй взамнй боротьб. Тло вою з духом, дух з тлом. Вчення про дв натури органчно пов язане з наступним основоположним для флософ Сковороди вченням про три свти. Все ¶снуюче, на думку Сковороди, розподляться на три специфчн види буття ( свти ) великий (макрокосм), малий (мкрокосм) символчний(Ббля). Погляд на людину мкрокосм, що невд мною частиною макрокосму, активно розробляться за доби Вдродження (М.Кузанський, Д.Бруно та н.). Аналогчн де, як вже зазначалося, обгрунтовувались у Киво-Могилянськй академ. Симеон Полоцький, крм мкрокосму та макрокосму, виокремлю третй свт свт першообразний (Бог). На вдмну вд свох попередникв, Сковорода в окремий свт виокремлю Бблю як сутнсний вияв надприродно реальност, що утворю символчний свт, через який можливим осягнення невидимо натури (Бога). Характерною рисою флософ Сковороди було також те, що вн визнавав закономрний характер явищ природи. Мислитель виходив з того, що природ властив внутршн незмнн закони, якими визначаються ус явища процеси в нй. За своми космологчними поглядами укранський флософ стояв на вершинн науки XVIII ст. Як нш передов вчен свого часу, вн вв боротьбу проти старих, наукових геоцентричних уявлень, як захищали церковники. Вн вважав, що крм видимого чуттво сприйманого свту, сну ще невидимий, несприйманий органами чуттв людини свт, якась нематеральна сила, невидимсть, яка у всесвт головою, а видимсть хвостом . За флософом Бог виступа, насамперед, як якась активна нематеральна сила, що знаходиться в природ нада й руху. Вн навть припускав, що м я Бог походить вд слова бг . Матеря форма За Сковородою форма це симетря, пропорця чи план реч, який пов язу матерал в одне цле, без чого рч неминуче б розпалася перетворилася у безформенну масу. Погляди Сковороди на форму не зазнали стотних змн псля того, як вн сформулював положення про вчнсть матер. Д.¶.Багалй у свой трактовц положення про вчнсть матер у флософ Сковороди твердив, що флософ називав матерю вчною нбито в тому розумнн, що вона будучи створена богом, склада постйний неминучий атрибут . Т.А.Блич безпдставно вважа, що Сковорода нби пднявся до розумння матер, як вчно живо субстанц, яка включа в себе можливсть мислення . Крм того, Т.А.Блич чомусь вважа, що Сковорода, твердячи, що вчна матеря не створена богом, тим самим уже вдмежовуться вд деалзму , що бог у нього лише богословський додаток до природи, як данина свому часу . Вчний матеральний початок, говорить Сковорода, флософи рзних народв столть рзними фгурами зображували по-рзному називали: натурою, вчнстю, сонцем, вогнем (натяк на Гераклта) тому рзн народи поклоняються або сонцю, подбно персам, або рзним зврям, подбно гиптянам. Виходячи з цього Т.А.Блич перетворю Сковороду в матералста. Редько не погоджуться з деякими досить поширеними в лтератур оцнками окремих сторн свтогляду укранського флософа виклада свою точку зору. Вн пдда гострй критиц фальсифкаторв творчост Сковороди, як намагаються спотворити сторю укранського народу. Флософськ погляди Сковороди в тлумаченн Д.Чижевського Ознайомившись з думкою Д.Чижевського про флософю Г.С.Сковороди, я зрозумла, що Г.С.Сковорода був чи не останнм яскравим виплодом культури укранського бароко. Разом з ним, за виразом Д.Чижевського, культура ця догорла повним полум ям до кнця та враз згасла . Це був час лквдац полтично спадщини Гетьманщини, остаточно втрати Украною автоном, покрпачення селян. Гинула зароджена попередньою добою козацька людина, в якй вддзеркалювалися широта душ, романтичн поривання, сильн пристраст, буйн веселощ, гумор. У такй ситуац залишалось три виходи: чи змиритись й стати на шлях пристосування до нових умов; чи вийти на боротьбу з цю дйснстю; чи спрямувати стихю вльно самодяльност за меж соцального в сферу духовно реальност. Цей шлях обрав Г.С.Сковорода, я вважаю, що такий вибр був вдалий з огляду на потребу збереження розвитку укрансько духовност. Позиця Сковороди вдмнна. Заперечуючи наявну соцальну дйснсть, вн не прагне змнити ан в м я щастя мльйонв, ан заради задоволення власних природних потреб. Вн усвдомлю ненужнсть свту соцального як самоцнност з огляду на реальн потреби людського буття. Для Сковороди в притаманному йому прагненн до свободи щастя суттвим було усвдомлення того, що бажано мети можна досягти на шляху заглиблення в себе, у прагненн до найпотамнших, сердечних глибин власного я , де й чека зустрч з Богом як жаданий результат реалзац мрй про волю щастя. Висновок На мою думку Т.А.Блич та нш автори, як схильн мало не цлком виводити флософськ погляди Сковороди з матералзму Ломоносова, гнорують особливост дейного розвитку флософв, не враховують х наукових нтересв, а також того рвня науково-флософського розвитку, якого вони досягли. Я не можу погодитися з тими авторами (Д.¶.Багалй, В.Блий та нш), як твердять, що флософська спадщина Сковороди ма лише сторичний нтерес що для нашого часу вона нбито повнстю втратила сво значення. З прочитаних мною авторв книг про флософю Сковороди, я схиляюсь до думки М.Редька, який вважав, що Сковорода належав до тих видатних прогресивних мислителв, як столттями шукали шляхи до щасливого життя у моральнй сфер. Г.С. Сковорода врив, що шляхом морального вдосконалення та освти людей можуть бути перебудован суспльн вдносини на основ сродно прац. Це була деалстична утопя. Лише марксизм (як вважа М.Редько), вдкривши закони суспльного розвитку, вказав шляхи перебудови суспльних вдносин морального вдосконалення людей , таким чином, поставив розв язання проблеми щастя, проблеми морального вдосконалення на реальний грунт. Флософська позиця Г.С.Сковороди, органчно пов язана з його життвим шляхом, що грунтувався на розроблених ним флософських засадах, спричинилась до стотного внеску, здйсненного видатним мислителем в сторю флософсько думки Украни. Значення Г.С.Сковороди вельми широке. Воно охоплю ус сфери духовного життя укранського народу, визнача стотний внесок його в розвиток укрансько культури загалом. З огляду на це пдстави говорити про започаткований Г.С.Сковородою особливий тип укранського нтелгента, чим, зрештою, й визначаться мсце його в стор культури укранського народу. Его аскетизм принимает суровые формы, но тем явственнее в нем духовная бодрость. Очень много времени посвящал всегда Сковорода молитве. В годы странствий расцвело философское творчество Сковороды,P именно в этот период написаны все его диалоги (все его философские произведения написаны в диалогической форме). Незадолго до смерти отправился он в Орловскую губернию, чтобы свидеться со своим другом Ковалинским, которому и отдал все свои рукописи. Вернувшись на юг, Сковорода через два месяца скончался. На его могиле была помещена сочиненная им самим эпитафия: «Мир ловил меня, но не поймал».[75] 8.PПереходя к изучению философии Сковороды, укажем прежде всего на то, что до сих пор нет общепризнанного ее толкования. Зеленогорский[76] видит в Сковороде прежде всего. моралиста и отсюда он объясняет его систему. Эрн,[77] написавший единственную до сих пор большую монографию о Сковороде, исходит в реконструкции его системы из антропологизма Сковороды. Наконец, Чижевский в своей обобщающей статье «Философия Сковороды»[78] исходит из антиномизма в учении Сковороды, из постоянных антитез, которые лежат в основании всех его взглядов Возможность преодоления человеком моральных пороков Сковорода связывает не с внешними обстоятельствами, а с внутренними качествами человека. Вообще науку о человеке Сковорода считает высшей из всех наук. Человеческое счастье он рассматривает только через призму внутренней натуры человека. Из философии Сковороды следует, что внутренняя натура, в конечном итоге, выражается через взаимодействие с определенным видом труда. Тема "сродного труда" - эта одна из самых важнейших тем, развиваемых Сковородой. Эта тема перешла из его басен в философию и достигла такой высоты, что приобрела значение общего принципа, определяющего не только человеческое счастье, но даже смысл человеческого бытия. Третьим - из существующих "трех миров" - является символический мир, отождествляемый Сковородой с Библией. Библии также приписывается существование двух натур - внешней (знак) и внутренней - (смысл). Сковорода считает, что представленные в Библии легенды - это фантазия, обман, подлог, небылицы, ложь, с одной стороны, но в них заложен таинственный смысл, полезное и поучительное знание - с другой. Главное достоинство подушки - это осязательный массаж, приятный, полезный и антидепрессивный. Внешний материал - гладкий, эластичный и321 рубРаздел: Кукольные театры рекомендованы для детей 3-7 лет, в наборе "Зайкина избушка" комплект из 6 кукол-перчаток: заяц, собака, бык,517 рубРаздел: Материал: 100% хлопок.
Размеры: 26х8x26 см.
Механизма: кварцевый.
Расположите ее на окне или рядом с источником499 рубРаздел: Материалы: сталь, дерево, белый лак, стекло.
Баночка матового стекла с новомодным гаджетом.
Семь в одном! Вся радуга в банке.
раздел: Толкование философии Г.С. Сковороды /Укр./
СКАЧАТЬ РЕФЕРАТ Толкование философии Г.С. Сковороды /Укр./ Иностранные языки рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
Комментариев нет:
Отправить комментарий